Fazer: гармонія контрастів

       Fazer: гармонія контрастів

Закрыть

Мюнхен відомий одним із найвищих рівнів життя у Німеччині, пунктуальною транспортною системою, різноманіттям архітектурних та історичних пам’яток, а також багатою культурною спадщиною. У 60-х роках підвали Мюнхена здригались від бунтівного духу класиків краут-року Amon Düül, а згодом Мородера, який подарував баварській землі явище під назвою «мюнхенське диско».

Сучасну музичну сцену міста гордо репрезентують такі імена, як Skee Mask, Zenker Brothers, Schlachthofbronx, лейбли-ветерани Schamoni Musik і Gomma, а також клуби Blitz і, на жаль, уже закритий MMA Club, який подарував нічному життю міста значний сплеск.  
  
Незважаючи на це, місто несправедливо позбавлене уваги й часто випадає з поля зору тих, кому цікава незалежна музична культура. Дійсно, важко відразу повірити в те, що за образом затишного куточка Баварії прихована певна альтернативна реальність, відмінна від того, що нам уже відомо. Втім, як відомо, в кожної монети є зворотна сторона.  

Ми вирушили до Мюнхена у квітні цього року з ціллю дізнатися, що стоїть за звичним порядком традиційного та доволі консервативного європейського міста, і зробили для себе велике відкриття: десятки прихованих від сторонніх очей лейблів, гуртів, художників, самоорганізацій, що наповнюють мюнхенську сцену невичерпним динамізмом та доводять, що маленькі музичні спільноти породжують справді унікальні таланти. 

За підтримки Goethe-Institut Ukraine

РОЗПОВІДЬ

21/11/2019

Мюнхен відомий одним із найвищих рівнів життя у Німеччині, пунктуальною транспортною системою, різноманіттям архітектурних та історичних пам’яток, а також багатою культурною спадщиною. У 60-х роках підвали Мюнхена здригались від бунтівного духу класиків краут-року Amon Düül, а згодом Мородера, який подарував баварській землі явище під назвою «мюнхенське диско».

Сучасну музичну сцену міста гордо репрезентують такі імена, як Skee Mask, Zenker Brothers, Schlachthofbronx, лейбли-ветерани Schamoni Musik і Gomma, а також клуби Blitz і, на жаль, уже закритий MMA Club, який подарував нічному життю міста значний сплеск.    

Незважаючи на це, місто несправедливо позбавлене уваги й часто випадає з поля зору тих, кому цікава незалежна музична культура. Дійсно, важко відразу повірити в те, що за образом затишного куточка Баварії прихована певна альтернативна реальність, відмінна від того, що нам уже відомо. Втім, як відомо, в кожної монети є зворотна сторона.  

Ми вирушили до Мюнхена у квітні цього року з ціллю дізнатися, що стоїть за звичним порядком традиційного та доволі консервативного європейського міста, і зробили для себе велике відкриття: десятки прихованих від сторонніх очей лейблів, гуртів, художників, самоорганізацій, що наповнюють мюнхенську сцену невичерпним динамізмом та доводять, що маленькі музичні спільноти породжують справді унікальні таланти. 

За підтримки Goethe-Institut Ukraine

Text: Таня Войтко
Фото: Виталія Жирякова

«Чимало людей готові заперечити, що ми граємо джаз, тому що в ньому немає свінгу», — розповідає учасник джазового колективу Fazer Мартін Брюггер. «Те, що ми слухаємо не лише джаз, але й електронну музику, наприклад Rhythm and Sound, справило на нас значний вплив. Ця музика розширила горизонти і надихнула нас досягати нових цілей, придумувати нові концепції того, як міг би звучати джаз».

Fazer – відносно нові обличчя у локальній музичній спільноті. Серед джерел їхньої творчості африканські та латиноамериканські ритми, пост-рок і даб-техно. Випускники Мюнхенської академії мистецтв і вихованці доволі консервативної джазової школи, Fazer, утім, запевняють: у джазу насправді немає кордонів. 

«Коли ми видали наш перший альбом, лондонська діджейка Mafalda включила трек “Mara” у мікс для Dekmantel, ми організовували прослуховування у клубі Blitz та невеликий концерт у рекорд-шопі Public Possession. Я хочу, щоб наша музика – називайте її джазом чи як завгодно – звучала в місцях для неї від початку не призначених», – продовжує Мартін.
  
Серед мюнхенських виконавців у колективу Fazer дійсно репутація багатогранних музикантів. По-перше, через бекграунди його музикантів – гітариста Пола Брандла, ударників Себастіана Вольфгрюбера та Саймона Поппа, трубача Маттіаса Лінденмайєра та фронтмена Мартіна Брюггера – в інді-, джаз-, рок- і панк-музиці. По-друге, завдяки звучанню групи, що увібрало в себе усе вищеперелічене. Дійсно, пристрасть до довгих творів та інструментальної музики – гітарних партій, поєднаних з м’якою перкусією – вилилась у те, що Fazer називають своїм фірмовим стилем.

На питання про те, як формувалася ця амальгама звукових референцій, засновник проекту Мартін сміючись розповідає: «Не сказав би, що я з музичної сім’ї. Моя мама грала на флейті на Різдво, а батько намагався грати на гармоніці. І це, власне, все. Утім, вони повністю підтримували мене в усіх музичних починаннях, і завдяки цьому я мав можливість навчатися грати на гітарі з дитинства».

У віці 12-ти років Мартін Брюггер сформував першу групу, надихаючись Mogwai та Explosions in the Sky. Однак, переломний момент відбувся пізніше. Якось майбутній засновник Fazer потрапив на концерт німецького саксофоніста Петера Бретцмана в Порту і тоді його світ перевернувся з ніг на голову: «Бретцман грав із рок-тріо, і це було неймовірно – вони імпровізували, створювали прості, але потужні ритми з партіями саксофона і гітари», – пригадує Мартін.
 
Почуте в Порту Мартін вирішив застосувати на практиці. Так з’явився проект Fazer. Проте, тут Брюггер уточнює: «Варто сказати, що незважаючи на такі звукові референції, я вибирав хлопців, керуючись зовсім не тим, на яких інструментах вони грають, а радше зважав на їхній характер і стиль. Для мене важливим був вайб кожного учасника і я відразу повірив у те, що це буде гармонійна група».
 
Ідея єдності згодом якнайповніше відобразилася в дискографії Fazer – в дебютному релізі «Mara», а потім і в більш зрілому «Nadi», що став маніфестом професійної зрілості музикантів.
 
«Той факт, що “Nadi” був записаний за 4 дні на відміну від “Mara”, над яким Fazer працювали півроку, робить цю платівку цілісною і з точки зору звучання, і композиції. Пройшло півтора роки з моменту випуску першого альбому, ми багато виступали, слухали один одного і росли як група. Припускаю, що взаємодія між нами вийшла на новий рівень».

У перекладі зі санскриту слово «nadi» означає «нитка», «канал», по якому згідно з вченням йоги і тантри рухається життєва енергія. Багатошарові, мелодійні, розтягнуті в єдиному синхронному сплетінні м’яких ударних, басу й гітари, композиції Fazer – про синтез звуку, розуму й свідомості.
 
«Ми багато думали про наше головне послання, і до мене прийшла думка про те, що Fazer можна порівняти зі зграєю риб. Раніше поведінку риб у зграї характеризували як форму телепатії через їхню вражаючу здатність рухатися синхронно. Вони ніби ув’язнені в одному тілі, але при цьому залишаються окремими особинами», – пояснює Мартін. «В процесі запису альбому я зрозумів, що подібним чином звучить наша музика наживо і в студії. Є тема, є мелодія, є основа пісні. І коли ми починаємо, все інше вимальовується цілком природно, без вербальної комунікації. Група стає одним тілом, яке рухається у будь-якому наперед не визначеному напрямку».

Художник Аня Лекавски и ее визуальные работы для клуба Blitz

визуальное искусство

Единый разум группы Fazer

История